Існує стереотип, що алергія – проблема сезонна, період загострення – це весна та літо. Але, наприклад, пиловий кліщ живе у наших квартирах і восени, і взимку. Ще один алерген – цвіль – дуже любить опале листя.
Чим небезпечні алергічні реакції і до чого це може призвести? Чому треба алергію лікувати, а не “підліковувати”? І чому в бажанні “чистоти” треба шукати золоту середину? На усі ці питання в програмі “Про здоров’я” на радіо ПЕРШЕ відповіла Марта Ломіковська, к.м.н, лікарка алерголог-імунолог та керівниця лікувально-діагностичного відділення.
Практика показує, що алергіки часто “живуть” на протиалергічних таблетках. До медиків звертаються тільки в період загострення і так з року в рік. У такий спосіб вони тільки знімають симптоматику, а не лікують алергію.
“Алергія в 21 столітті виліковується повністю. Оскільки колись говорили, що якщо є алергія – то це на все життя. Сьогодні ми можемо допомогти пацієнтові повністю вилікуватись.”
Лікування від алергії тривале, до 2-3 років. В організм людини вводять так звані “алерговакцини” – маленькі дози алергену. Так лікують пацієнтів від 4 років і до дорослого віку. “Це довго, але це єдиний спосіб, яким лікують і виліковують алергію в цілому світі”.
Якщо алергію не лікувати, а рятуватись антигістамінними препаратами, то це “шалено порушує комфорт життя” – як мінімум. Наприклад, алергічний риніт з часом може перейти у бронхіальну астму, дихальну недостатність. До алергії “на кота” завтра може додатись реакція на пилюку, а післязавтра – на плісняву. Відтак, Марта Ломіковська радить алергікам не затягувати, а звертатись до спеціалістів.
Класичними проявами алергії є різні висипи на шкірі, свербіж, почервоніння шкіри. Також проблеми з очима, закладеність носа.
“Всі чомусь думають. що алергія – це пчихання і тече з носа… Майже у 80% людей, які мають алергічний риніт (запалення алергічне носа) – вони просто не дихають ним. Там нічого не тече – там просто величезний набряк в носі.”
У дітей, при харчовій алергії, можуть бути нудота, болі в животі, діарея. А найващий проявом алергічних захворювань є бронхіальна астма.
Спровокувати реакцію організму можуть алергени двох типів: харчові (ті, що ми споживаємо) й інгаляційні (ті, що ми вдихаємо). Харчова алергія не має “пори загострення”, натомість тим, кому докучає пилок рослин – зараз якраз сприятливий час, щоб задуматись про тепарію.
Загалом, алергія – це проблема цивілізованого світу, зокрема міського населення, – наголосила Марта Ломіковська.
“Що ми робимо в нас зараз?…Ми, умовно кажучи, стерилізуємо наше життя: ми все миємо, ми не пускаємо дітей в садочок, бо вони там будуть хворі… ми перейшли ту грань, особливо в дитячому віці. Насправді дитина маленька, особливо дошкільного віку повинна знайомитись з інфекціями, контактувати – тільки так в неї створюється імунітет. Ми ж все робимо навпаки… Нам потрібно знайти цю золоту середину”.
І ще кілька тез від Марти Ломіковської:
- У 90% випадків діти переростають харчову алергію.
- Алергікам не треба боятися вакцинації від COVID-19.
- Cимптоми алергії та COVID-19 можуть бути дуже схожими.
- Алергія – це гіперреакція імунної системи на якийсь збудник (алерген). Хибна думка, що алергікам треба препарати для підвищення імунної системи, навпаки, категорично заборонені.
- Вважається, що до 2050 року в країнах Європи та США кожен другий буде мати ті чи інші прояви алергії.
- У країнах Африки та Азії дуже мало алергічних захворювань, бо там є чим зайнятись імунній системі – постійно боротись з інфекціями.
