З початком пандемії ця професія стала найбільш затребуваною: одні взялись активно користуватись послугою, а інші, вимушено шукаючи підробіток, долучились до роботи кур’єра. Таємниці професії у програмі “Люди” привідкрив кур’єр з доставки їжі Богдан Кухта. Він розповів чи справді кур’єри самі собі керівники? Чи мають вони вдосталь вільного часу? Чого краще не робити людині, яка несе вам їжу? Чи справді кур’єри куштують страви замовників?

Колись робота кур’єра сприймалася як тимчасова. Мовляв, “переб’юся, поки мрію бути актором, письменником…”. Ти – письменник. Робота кур’єра для тебе тимчасова чи ні?

Всі, з ким я спілкувався, кажуть, що це тимчасова робота і вони тут на кілька місяців. Але якось це переростає у кілька років і одна кур’єрська служба переходить в іншу. Як у моєму випадку: спочатку було Glovo, потім Rocket, зараз Bolt Food. І мої два місяці переросли у два роки. Я б, напевно, і не назвав це професією. Насправді, уся кур’єрка виросла зі стартапу.

Які вимоги сьогодні до кур’єра? Чого вимагають клієнти і фірми?

У всіх фірмах обов’язковою повинна бути наявність медкнижки, медогляду. Думаю, згодом додадуться документи щодо вакцинації. Також потрібно мати транспорт, на якому пересуватимешся. Але це не обов’язково, бо є піші кур’єри. А ще кур’єр повинен бути безстрашним, бо йому доведеться працювати у різні погодні умови по “вільному” графіку роботи, який і залежатиме від цих погодніх умов, і життєвих перипетій. Гнучким має бути.

На сайтах служб доставки написано про те, що “ти сам собі формуєш графік роботи” і не залежиш від керівників. Як насправді?

У нас немає керівників. За нами слідкують наші смартфони, завжди включений GPS, служба підтримки завжди знає, де ти знаходишся, ти онлайн чи оффлайн. У будь-який  момент вони можуть вийти на зв’язок і запитати якісь нюанси, які їх цікавлять. Щодо вільного графіку – якщо не відвозиш замовлення, то не маєш грошей. “Вільний графік” – це якщо ти залишаєшся добровільно-примусово допрацювати кількість замовлень. Тебе ніби ніхто не примушує до того, але така реальність. Деякі служби доставки одразу наголошують, що тобі потрібно оформити ФОП. А якщо ти сам платитимеш податки, то ця вільність буде відносною. Зима в цьому плані дуже журбинкова виходить. Спочатку ти закриваєш ФОП, потім платиш комуналку, а потім ремонтуєш транспорт, на якому працюєш, купуєш поїсти… І не знаєш, де поділися гроші. А вони, як вільний графік, десь вільно поділися.

Ілюзія самозайнятості виходить?

Я б сказав, що кур’єри дуже свободолюбиві, але виходить досить відносна свобода.

Скільки годин на день потрібно працювати, щоб заробляти нормальну суму грошей?

Це для кожного індивідуально. Але, як би ти не крутив ті педалі і як би активно не працював, виходить зробити 1-2 замовлення в годину, інколи 3, і ти вже щасливий. Але, коли ожеледиця, ти швидко не зможеш рухатися, бо кожна поїздка може стати останньою. Коли я збираюся на роботу, це нагадує воїнів середньовіччя в обладунках: наколінники, мотокуртка, шолом…

Чи можете ви прорахувати свій заробіток після кожного замовлення?

Кур’єрські служби оплачують роботу раз на тиждень, також, маємо щотижневі бонуси.. У нас є база за отримання замовлення і за кілометраж. У деяких  фірмах може бути просто за доставку. Не важливо, скільки ти їхав, чи ти спустився з другого поверху на перший – отримуєш таку-то сумму за замовлення і все. Кожна кур’єрська служба має свої особливості. Але ми, в принципі, можемо вирахувати: закрив стільки-то замовлень, маю стільки-то бонусів, отримаю цього тижня таку-то зарплату.

Як ви обираєте замовлення?

Наші смартфони все вирішують за нас. У деяких службах одразу видно, де потрібно забрати замовлення і куди завезти. Зараз я працюю на Bolt Food і бачу тільки куди їхати за замовленням, а куди відвозити не бачу до того моменту, поки його не прийму. Трапляється таке, що люди ставлять відмітку, мовляв, заберуть замовлення в якомусь закладі. У мене був випадок, коли я мав забрати замовлення у Victoria Gardens, клієнт ще подзвонив, попросив купити хліба. Я подумав: “Легко – легкі гроші, я таке люблю”. І коли я вже забрав замовлення, зателефонував клієнтові, він сказав, що також працює кур’єром, але вперше замовляв, не знав як це зробити і довелося їхати на іншу адресу. Багато хто думає, що кур’єри – це професія з легкими грошима. Часто кажуть: “Ой. ви собі тільки катаєтеся”…

Ще й ходите зі своїми великими сумками…

Всім заважаємо, всіх збиваємо на пішохідних зонах. Ну, і все, що ми робимо, – це лише возимо піцу з точки А в точку Б. Це, певно, ще з уявлення як у “Сам удома” – герой замовляв піцу і кур’єр привозив. Можливо, якби я не працював, то колись так само відповів би – бо яскравий образ людини, якій можна замовити піцу і він залишить її під дверима.

Вас попросили докупити хліба. Кур’єру ще можна “навішати” додаткових завдань?

Такого не робіть. А хто робить, пам’ятайте, що ми любимо чайові. Інколи вони у прямому сенсі витрачаються на чай, бо на вулиці зараз холодно. Так, часом люди “навішують” додаткових квестів – купити пива, цигарок незрозумілих. Добре, якщо це десь поряд і ти купуєшся на цей квест, почувши золоті слова: “Я вам, звісно, віддячу”. Але це не обов’язково. У мене був клієнт, який зателефонував і сказав, що неправильно відзначив точку, попросив привезти на адрес, за вдячність. Коли ти тільки починаєш працювати, ведешся на ці речі, не дзвониш у підтримку, не просиш, щоб вони ці точки переставляли, перераховували замовлення. Я їду до клієнта, від під’їжджає, відкриває вікно машини, каже дякую, закриває і їде. Добре, що того разу, я все ж попросив підтримку переставити точки замовлення, і в мене вийшло більше, ніж я йому повірив би на слово.

У кафе, ресторанах було негласне правило – залишати на чай 10% від суми в чеку. У кур’єрів є подібні правила?

Хто скільки може, кому скільки не шкода. Наприклад, зараз я вожу лише їжу, але на Glovo i Rocket є доставка з супермаркетів і деколи замовлення важило 10-15 кілограм, особливо не знаю, для чого замовляють 6-літрові баклахи з водою або гарбузи величезні, дві штуки. Ще й дивуються, як це вони в сумку не вміщаються. Ти це привозиш, ліфт не працює, а люди тобі кажуть: “Дякую, решти не треба”, а решти 10 копійок. Дуже щедро. А іноді доводиться й гривню шукати на решту або 25 копійок. В принципі, ми з собою маємо розмінку, часто чайовими дають дріб’язок.

Для чого завжди уточнюють з якої суми потрібна решта, якщо готівковий розрахунок?

Наприклад, в Rocket, щоб отримати певну кількість замовлень, в гаманці повинна бути певна сума грошей. Деякі люди думають, що ми навмисно возимо крупні купюри, щоб казати: “Вибачте, в нас немає решти” і забирати гроші як чайові.

Якщо ви купуєте додаткові продукти, за чиї це кошти?

За свої.

А потім вам кажуть: “Дякую, до побачення”? Так і в мінус можна працювати.

У мене такого не було, але в знайомого трапилася ситуація, коли замовники хотіли розрахуватися карткою, але замовлення не закривалося. Він попросив розрахуватися готівкою, але замовники показали, що банк їм списав кошти. В результаті кур’єр їм вірить, закриває замовлення ніби з оплатою “готівкою”, а банк повернув їм кошти, бо не було достатньої суми. Кур’єр змушений був закривати зі своєї кишені, бо це була його помилка. Тому спочатку варто брати гроші, а потім віддавати замовлення.

Чи діє у вас правило, що клієнт завжди правий?

Серед кур’єрів – не діє, але серед служб доставки – діє. І щоб забанити клієнта, потрібно, щоб ставалося багато негативних випадків, а відслідкувати їх дуже важко. Читав, що в Києві колись клієнтка писала купу негативних відгуків, купу приміток, що саме має зробити кур’єр і як саме віддати замовлення, що назбирали купу цих скрінів і тоді її забанили.

Чи у вас були дивні клієнти?

Люди всі дивні. Але “я люблю” випадки з 10 копійками, або щось важке привезти. Часто згадуються навпаки звичайні перехожі, які обов’язково запитають, скільки коштує піца, чи радять заклади, з яких ти обов’язково мусиш щось возити. Їдеш і тобі хтось услід кричить: “Ось тут, за рогом, класний заклад, там найкраща піца, возіть звідти”. Або ще “люблю” з аптек чи супермаркетів робити достаку.

Я думала, що кур’єр возить тільки те, що влазить в сумку.

Наші сумки мають суперздатність – розкладатися. І туди влазять великогабаритні речі. Коли ми з вами говорили, що замовляти можна, що хочеш, сподіваюся, поліція нас не зупинятиме і не перевірятиме, що ми возимо клієнтам. У мене був випадок, коли я не міг знайти дороги до клієнта, блукав парком, до мене підбіг чоловік і сказав: “Ага, кур’єри, я про вас дивився по телевізору, ви закладки людям возите”.

Дуже стресова робота у вас. Чи часто буває вигорання?

Буває таке, що кур’єр просто змінює сумку (однієї служби на іншу) і йому здається, що він на правильному шляху. Бувають дні, коли світить сонечко, настрій чудовий, ти думаєш, що зараз заробиш грошенят, падає перше замовлення… І одразу пробивається колесо. Довіз.

Кур’єри ж завжди у всьому винні. Я, як клієнт, замовляю і хочу «на вже». Чи часто вам скаржаться про все наболівше?

Кур’єр – це остання точка дотичності, як касир в супермаркеті. Якщо щось з замовленням не те, воно невчасно подане, чи щось не так із сервісом, на який ти працюєш, ти у будь-якому випадку слухатимеш невдоволений спіч. Ще й часом можуть розказати, що не так з замовленням. Ніби я сам його готую. Ми не маємо права відкривати пакети і дивитися, що всередині, чи все є, що замовляли, зараз ще й пакети закривають наліпками…

Ви розвінчали міф, що кур’єри надгризають піцу і над’їдають салати.

Особливо, коли їздимо у шоломах, які повністю закривають обличчя. Класно, коли тобі дали пакетик, напої не додали і клієнт каже: “Ви випили три моїх напої”. Це взагалі дуже дивний міф, бо, зазвичай, кур’єри возять з собою документи, всі наші пересування видно по карті, ідентифікувати можна.

Які найчастіше можуть бути до вас претензії і яка похвала?

Претензії – це “чому ви так довго?”, “де ви є?” Особливо, коли ти в заторі, навіть на велосипеді, намагаєшся якось маневрувати. Класика – написати “ліфт працює”, а він не працює. Обов’язково ти маєш потрапити в під’їзд з кодом або з домофоном, який не працює. Дехто навіть пише: “Дзвоніть по сусідам, хтось відкриє”. Серед похвали – типове “дякую” і чайові – це дуже приємно. Дуже збиває, коли стукаєш в двері, людина відчиняє і дивиться на годинник. Класно, коли людина на позитиві зустрічає. Класно приїжджати у пологовий будинок, до медиків чи військових. Тоді розумієш, що зараз ти, доставивши їжу, значно полегшуєш людині життя.

За що ви любите свою роботу?

За можливість, все таки, трохи коригувати свій час і відсутність сталого графіку роботи та прямого керівництва. Є, звичайно, нюанси. Наприклад, погода – на неї  ніяк не вплинеш.

До речі, саме ви розказали мені, яка сьогодні погода.

У нас часто питають погоду. Буває, відкриває двері заспана людина в халаті і запитує, яка там погода.

Чи самі користуєтеся послугами кур’єрів?

Мені цікаво дослідити сервіс, на якому я працюю. Цікаво, що бачать клієнти. Люди часто запитують про сервіс.

Про що ви мрієте в своїй роботі?

Було би дуже-дуже класно, оскільки ми дотичні до правил дорожнього руху, щоб люди вмикали повороти, щоб звертали увагу на людей з сумками на дорогах. Було б круто, якби була можливість підписувати трудові договори, щоб це не була суцільно робота приватного підприємця. Якщо ти ФОП, то не маєш відпусток і лікарняних. Ми не підпадаємо під державні гарантії. Хотілося б, щоб стартап переріс в фах.

Чи здобули ви якісь якості на цій роботі?

Думаю, що краще став орієнтуватися по мапах, більше вивчив Львів, помітив цікаві архітектурні відкриття.  Більше почав перейматися безпекою, бо на дорозі  можуть трапитися різні ситуації. Раніше, щоб покататися на велосипеді, мені потрібен був лише велосипед, а тепер – наколінники, шолом, мотокуртка… Або це я просто старшим став.

Чи маєте улюблений район і той, куди не хочете їздити?

Улюблений район – там, де мій дім. Це люблять усі кур’єри – віддати замовлення і зайти у сусідній під’їзд. Якось в одному з віршів я написав щось про Сихів і в мене запитували, чому це я так Сихів не люблю. Я не маю «не улюбленого» району, головне, щоб скрізь було безпечно.