Вже завтра біля Львова стартує відкриття історико-культурного заповідника “Древній Звенигород”.
У чому родзинка цього об’єкту та чому варто відвідати захід у керівниці проєкту Наталії Войцещук розпитали ведучі програми “Ранок на Першому” Анатолій Козак та Карина Дмитраш.
Відкриття заповідника почнеться вже завтра, у п’ятницю, 6 серпня. Організатори чекають відвідувачів абсолютно різної вікової категорії.
Так хочуть показати, що історичне минуле – цікаве і захоплююче. А ще – тісно переплетене зі сучасністю.
Після відкриття тут будуть влаштовувати різні події. Не виключають і того, що запрошуватимуть діджеїв.
“Це нормально. Так ми хочемо показати, що історичний ареал можна поєднувати із сучасним. Тут, у Звенигороді, була княжа столиця. Отже, було міське життя, були розваги. Так, притаманні тій епосі, але ж були”, – каже Наталія Войцещук.
Вона також привідкрила радіо ПЕРШЕ лаштунки підготовки до свята і розповіла про ще одну цікаву подію, що відбудеться під час відкриття і яка також тісно переплітаю минуле та теперішнє.
“У п’ятницю буде обряд вінкоплетіння. Його замовила місцева наречена”, – ділиться Наталія Войцещук.
Обряд вінкоплетення для звенигородців дуже важливий. Тому Любов Орач, наречена, не може оминути таку традицію напередодні власного весілля.
“Цей обряд символізує щасливе сімейне життя. Хлопці перед тим збирають барвінок. Потім жінки з цього барвінку плетуть вінок для нареченої – тобто плетуть долю. Співають при цьому народні пісні”, – розповіла наречена радіо ПЕРШЕ.
Загалом же упродовж трьох днів у “Древньому Звенигороді” кожен знайде собі відпочинок для душі.
Заповідник розташований за 20 кілометрів від центру Львова.
Довідка
Звенигород – нині село всього за 20 км від Львова. Однак у середньовіччі там було одне з найбільших міст західної України – столиця Звенигородського князівства. Перша літописна згадка про нього датується 1086 роком, що робить його майже на 200 років старшим за Львів. У першій половині XII ст. це столиця Звенигородського князівства. Саме тут будують перші на території західної України білокам’яні церкву та палац.
Численні археологічні знахідки розповідають про Звенигород як багате та красиве місто, де були розвинені освіта та мистецтва. Саме звідси походять три найдавніші писемні документу державного архівного фонду України – берестяні грамоти. Одна з них чудово збережена і дає нам зразок письма та мови XII ст.
Місто існувало до 1241 року, коли вщент було спалене монголо-татарами, і з того часу не відновлювало своєї величі.
2020 року на території комплексу пам’яток у Звенигороді створили історико-культурний заповідник.
