Цьогоріч Великодні свята пройдуть у незвичному режимі – через карантин. Однак традицій ніхто не відміняв. А вони починаються вже зі Страсного тижня.

У понеділок прийнято починати прибирання до свят у будинку. Повір’я уже забороняють будь-які лихослів’я, сварки чи навіть недобрі думки. Християни дотримуються строгого посту.

Вівторок вважається днем повчань. За давніми традиціями у цей день готують одяг, скатертини та вишиті рушники до свят. Також варто завершити усе, що потрібно зашити чи полагодити.

Страсна середа – це останній день робіт по господарству. Господині починають уже легше прибирання, щоб цілком завершити його у четвер. У середу також дотримуються суворого посту і їдять лише рослинну їжу.

Страсний або Великий четвер має ще більше значення. Це день, у який відбулась Тайна вечеря. У цей день Христос зібрав своїх учнів і розповів апостолам, яке майбутнє його чекає. 

Деякі господині у четвер починали пекти паски.

Страсна п’ятниця є найбільш скорботним днем усього Великого посту. У п’ятницю розіп’яли Ісуса Христа, тож у церквах викладають плащаницю. Вона лежатиме у храмі аж до великоднього ранку, а обов’язком усіх християн є прийти за ці дні і поклонитися померлому Ісусові.

У цей день продовжують пекти паски. Будь-яка фізична робота є забороненою.

У страсну суботу завершується передвеликодній тиждень. Християни продовжують дотримуватися строгого посту. Але дозволяється робити легку роботу по дому, аби все встигнути до настання Великого дня. Люди малюють писанки та крашанки і збирають кошики на освячення. У деяких храмах їх освячують вже у суботу ввечері, у інших – в неділю зранку.

Нагадаємо, цьогоріч Рада Церков просить утриматися від відвідин храмів. Священники кажуть, що господар дому може сам окропити кошик свяченою водою, а Службу Божу рекомендують подивитися по телевізору чи онлайн.