Сьогодні, 22 січня, українці відзначають 102 річницю з дня проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Також сьогодні відзначають прийняття IV Універсалу УЦР (22 січня 1918). Про це Радіо ПЕРШЕ повідомили у пресслужбі Львівської обласної державної адміністрації.
Ним проголошувалася, що: «…Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від нікого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу…».
«Тому 22 січня для українців асоціюється не лише з поняттям “соборність”, а й ”незалежність”», – вважає історик Іван Хома.
Історик згадує, що проголошення незалежності було обумовлено необхідністю показати свою суб’єктність на мирних переговорах у Бресті, що тривали в цей час між Німеччиною, Австро-Угорщиною, Росією, Болгарією, Османською імперією та УНР про припинення бойових дій на Сході Європи. УНР відразу отримала міжнародне визнання та військову допомогу у війні з Росією, що дозволило на три роки продовжити боротьбу за українську державність.
Рівно за рік – 22 січня 1919 році на Софійському майдані у Києві відбулося об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в одну державу.
На одній площі зустрілися провідні діячі обох республік – Симон Петлюра, Володимир Винниченко, Володимир Чехівський, Ісаак Мазепа, Євген Коновалець, Лев Бачинський, Андрій Мельник, Логвин Цегельський та ряд інших визначних особистостей, які творили українську дійсність у ХХ столітті.
Процес об’єднання двох українських республік – УНР і ЗУНР почався задовго до офіційної декларації. 1 грудня 1918 року на залізничній станції у Фастові представники ЗУНР і Директорії підписали «Передвступний договір» про наміри об’єднання обох українських держав в одну.
«Незалежність та політична єдність були одними з провідних мотивів діяльності національного руху другої половини ХІХ століття по різні сторони державних кордонів, які злилися воєдино 22 січня 1919 року. І хоч зреалізувати Акт Злуки під час Перших визвольних змагань повноцінно не вдалося, проте самостійницькі і соборницькі ідеї було задекларовано на найвищому державному рівні», – підсумував Іван Хома.