Розмови про гроші з дитиною треба починати з 5-7 років. Тоді, коли в дитини з’являються конкретні бажання, а також розуміння, що велосипед чи солощі щось коштують, – радить Олексій Другов, доктор економічних наук, професор, керівник проєкту «Софтінвест консалтинг».
Один із прикладів, знайомий усім батькам без виключення: дитяче “купи мені це” у магазині. Деколи відмовити треба навіть спеціально.
“Але не так відмовити, що це щось погане. Треба пояснити, що ми не планували цю покупку сьогодні. Будь ласка, наступного разу скажи мені вдома, що ти хочеш, веди себе так як треба, і ми обов’язково це купимо”.
Треба давати дитині кишенькові гроші і робити це систематично. Краще 50 грн щодня, аніж 1000 грн раз у місяць, які дитина “спустить” за два дні.
“Тут ви привчаєте дитину до постійних надходжень, постійних витрат і необхідності контролювати свої витрати”.
Також можна ввести правило в кінці місяця спільно з дитиною рахувати її гроші і додавати 5-10% від загальної суми. Так ми вчимо дитину не тільки планувати свої витрати, заощаджувати, але й показуємо, що таке “пасивний дохід”.
Корисними будуть також сімейні планування витрат, а вже приблизно з 10-12 років дитині можна пояснювати що таке фондовий ринок.
“Я подарував своєму синові акцію однієї ігрової кампанії. Він подивився, що це за кампанія, раз у три дні питається як там мої акції. У нього з’являється інтерес до ринку капіталів, бізнесу… Дитина має розуміти, що є різні варіанти вкладення коштів.”
А от правило фінансової винагороди за винесене сміття чи гарну оцінку – це дуже ризикований шлях, – наголошує Олексій Другов. “Якщо ви в якийсь момент часу перестанете це робити, то в дитини втратиться мотивація”. І взагалі “аморальними” Олексій Другов називає фінансові покарання. Наприклад, коли дорослі за погану оцінку забирають у дитини її заощадження.
Найважливіше для дітей – це поведінка батьків. У фінансових питаннях також працює проста істина: не виховуй дитину – виховуй себе.
“Діти дивляться на те, як ми себе поводимо з фінансами, як ми говоримо про фінанси, як ми витрачаємо гроші. Чи ми робимо це спонтанно, чи сплановано? Чи рахуємо ми свій бюджет, чи рахуємо ми наші витрати? Чи просто купляємо те, що нам сьогодні сподобалось, а потім в кінці місяця думаємо, де нам позичити гроші?”
