Хочете продати/купити авто чи квартиру, а на прийомі у нотаріуса виявляється, що ваше майно арештовано. Що робити у такому випадку, а також, що не підпадає під арешт? Деталі розповів Ярослав Жукровський у черговому випуску програми “Юридичні нюанси”.
Два приклади. Перший: справа задавнена – арешт накладений ще 10 чи 20 років тому. Заборгованість оплачена давно, але в архівах відповідної інформації немає. Ваші дії – це позов до суду про зняття арешту. При цьому, треба буде надати докази про погашення “старого” боргу.
“Насправді таких ситуацій є дуже багато і такі справи суди розглядають дуже швидко – впродовж двох-трьох місяців,” – наголосив Ярослав Жукровський.
Другий приклад: нова справа – через неоплачених 850 грн. штрафу за порушення правил дорожнього руху накладено арешт на все ваше майно і рахунки. Виконавці особливо не вибирають на що саме накладати арешт – у реєстрі боржників ставлять “галочки” на все майно і на всі рахунки.
У разі, якщо арешт обгрунтований – треба виплатити всю заборгованість. Потім звернутись до державного чи приватного виконавця, щоб вас виключили із реєстру боржників і зняли арешт з майна. Це адміністративний спосіб. Інший варіант – судовий. Можете звернутись до суду з позовом про зняття необгрунтовано накладеного арешту.
Та в будь-якій ситуації ви маєте знати про відкриття виконавчого провадження. Про це вас має повідомити виконавець і немає значення чи він державний, чи приватний.
Не підпадають під арешт банківські картки, на які ви отримуєте зарплату, соціальні допомоги (загалом до 15-ти позицій). Це так звані “спеціальні рахунки”.
“Якщо є така ситуація – ви маєте звернутись до того, хто наклав арешт із заявою про зняття арешту… , говорячи про те, що ця картка є карткою зі спеціальним режимом. Додаєте довідку з банку, що саме такий статус має ця картка. Звертаєтесь до виконавця, який відкрив виконавче провадження – він зобов’язаний зняти арешт з картки, на яку ви отримуєте зарплату. Коли мова йде про приватних виконавців, то вони також зобов’язані це зробити. Якщо ж вони цього не роблять – діє судовий спосіб захисту і в судовому порядку ви знімаєте арешт”.
У цих справах непоодинокими є зловживання і з боку виконавців, і з боку боржників. Виконавці без жодних документів знімають арешт з майна, а за це отримують “грошову подяку”. А зловживання боржників навіть має спеціальний термін: фраудаторний правочин. Щоб уникнути арешту майна, “умільці” ховають його, переписавши на тещу, кума, сусіда.
Ще одне зловживання – залякування боржників. Часто постачальники чи колекторські компанії лякають людей, мовляв, якщо ви не заплатите, то ми продамо ваш будинок чи квартиру. Це є погроза. Якщо це ваше єдине майно, то його можуть описати і передати для реалізації тільки у разі, якщо заборгованість буде більшою ніж 120 тис.грн.
