Штраф від 170 до 255 гривень або місяць виправних робіт з відрахуванням 20% заробітку. Це можливе покарання за поширення “фейків” ( ст .173.1 Кодексу України про адмінправопорушення). 

Нюанс – йдеться про поширення неправдивих чуток, які можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. “Фейки” про перекриття руху транспорту чи його зупинку; радіаційні та інші викиди; зараження питної води; пандемію. Неправдиві чутки такого змісту можуть викликати паніку, – навів приклад юрист Ярослав Жукровський. 

“Практично до недавнього часу ця стаття (ст .173.1 Кодексу України про адмінправопорушення, – ред.) застосовувалась дуже рідко, але все змінилось в умовах карантину та пандемії. Поліція та СБУ почали цілу кампанію боротьби з тими , хто поширює неправдиву інформацію, яка викликає серед населення паніку”. 

Притягнути до відповідальності можуть за “фейкові” повідомлення у соцмережах, за публічні неправдиві виступи, поширення листівок із “брехнею” тощо. Інформацію аналізують представники поліції чи СБУ, складають протоколи і подають до суду. 

“Обов’язок довести вину порушника безпосередньо покладається на того, хто складає такий протолок… Найголовніше – це докази. Це фактичні дані, а не якісь там припущення”, – наголосив Ярослав Жукровський у програмі “Юридичні нюанси”. 

За його словами, зараз у Єдиному державному реєстрі судових рішень можна знайти понад 500 постанов по ст. 173.1. Кодексу України про адмінправопорушення. Тобто, вже є більш ніж 500 судових рішень щодо поширення “фейків”.