Ярина Капітан,

програмна директорка Радіо ПЕРШЕ, журналістка, ведуча

Чому ти любиш радіо?

Радіо має особливу харизму. Ми його чуємо, але не бачимо, уявляємо, але не до кінця розуміємо, прокидаємося із ним і лягаємо, але ніколи не впевнені, що завтра воно буде таким, як було сьогодні. Радіо для мене має щось майже сакральне. Без картинки, без довгого тексту, лише звуками, голосом воно може передати емоції, переживання, настрій, характер… З його оперативністю і багатофункціональністю іншим медіа дуже важко конкурувати. Зрештою, радіо з’явилося у моєму житті на другому курсі факультету журналістики і стало першим серйозним місцем роботи. А це як перша любов … минути може, але слід залишає назавжди.  

Твоє хобі?

Колись колекціонувала політичну рекламу. Під час виборчих кампаній збирала різні листівки, оголошення, буклети. Тільки недавно викинула плакат «Буняк негр». Але після того, як сама деякий час працювала у політичному піарі якось охолола до цього хобі. А от від чого не можу відмовитись, то це від подорожей з сім’єю і громадської роботи, як наприклад, Першого жіночого ветеранського простору  «Рехаб», який займається допомогою ветеранкам російсько-української війни і Школи журналістики «Newsroom», яка навчає медіасправі школярів і студентів. 

Чого найбільше боїшся?

Боюся, що мама не візьме телефонної слухавки. Після смерті тата, який “пішов”, коли мені було якихось 15, найбільше боюся втратити найрідніших.

Яка твоя улюблена страва?

Я не перебірлива і важко виділити якусь страву найбільше, але, якби мені запропонували обрати між м’ясом чи рибою та десертом,  то однозначно вибрала б перше. Люблю домашні пельмені, водночас не їм чебуреків.

У тебе є домашні улюбленці?

Є! Був час, коли в нас на подвір’ї жили три вівчарки: Барс, Цезар і Лексі. Зараз маємо тільки останню. Правда, діти перехрестили її на Леську.

Яка твоя улюблена книга?

Не дуже товста, з якісним папером, більшим шрифтом, гарним поділом на розділи і свіжим запахом фарби. З останніх прочитаних: художня – «Тіні» Марічки Крижанівської, мотиваційна – Шеріл Сендберг «Включайся. Жінки, робота, воля вести за собою!», науково-популярна – Тімоті Снайдер – “Наша недуга” і досі не видана окремим виданням моя магістерська робота «Особливості редагування радіоматеріалів».

Яка твоя улюблена цитата, вислів, прислів’я?

Життя вимірюється не кількістю наших подихів, а кількістю моментів, від яких перехоплює дихання.

Якщо можеш щось уявити – можеш цього досягти!

Яка різниця в яких ти кедах, якщо ти гуляєш у них по Парижу.