Разом з Юлією Грабовою, програмною директоркою ТРК Перший Західний мандруємо на Різдво на Херсонщину. 

Унікальна традиція рідних країв, яку Юлія Грабова не зустрічала більше ніде – це вечерька. Після святвечора вдома, похресники ідуть в гості до своїх хресних і несуть кутю, узвар і ще якісь “мінімальні наїдки”.  

“Дитині до року вечерю несуть хресні. Якщо дитина старша, то вже батьки  ту кутю приносять. Це є таке єднання з хресними – от з тими твоїми Господніми батьками, які тобі дані. І мені цей звичай дуже подобається”.  

До вечерьки готуються заздалегіть, адже тарілку з кутею треба гарно прикрасити. Зазвичай, використовуються найгарніші цукерки і “акуратно несеш, щоб ті узори не розпалися”. Вдома у хресного чи хресної спочатку ніхто не роздягається. “Розгортається кутя, хресний або хресна куштують її, дякують, а потім вже всі роздягаються, заходять до хати, відбувається невеличка гостина”. 

Притаманна для Херсонщини кутя – рисова, з узваром чи компотом. З неї і починався святвечір, а залишки роздавались тваринам. На святковому столі в окремій тарілці обов’язково було зерно. Замінити його могли гречка чи рис. “Причому поміж тим зерном були і цукерки, і копійки”. А ще традиційно на Різдво готували завиванці з маком. Випікали їх в печі, додавали багато маку та горіхів. 

“Що мені дуже цінно – у нас обов’язково був спів колядок, обов’язково.  Я з раннього дитинства пам’ятаю бабці улюблену колядку “Небо і земля” і “Нова радість стала”. Без того не могло бути Різдва – хто як міг, але співалось”.