Разом із ведучою телеканалу ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ Діаною Будкевич на зимові свята мандруємо практично до білоруського кордону – на Рівненщину, у містечко Дубровиця.  

“У нас є три святвечора і три куті. 6 січня – перша кутя, друга – 13 січня, на Маланки (її дійсно святкують і ще називають щедрою, багатою кутею), і на Йордана у нас вже солодка кутя”. 

Щоб вдалося Рожество (як місцеві називають Різдво), то на столі обов’язково має бути мацік. Страву зі свинини готують за 3-9 місяців до свят. “Трошки схожа на бастурму або хамон і є родзинкою північного Полісся”. Звичайно, мацік подають до столу вже 7 січня, разом з м’ясними копченостями, за приготування яких відповідають чоловіки. 

На Святвечір – традиційно 12 пісних страв. 6 січня впродовж дня не можна нічого їсти, а вечеря починається із першою зіркою. На столі – “багато страв з капусти: печена, тушкована капуста”, а ще грибна юшка, узвар і головна – кутя. Її у цих краях готують зазвичай з яцменю і додають горішки, мак, родзинки. 

“Найбагатша у нас кутя на Щедрий вечір і найпишніші щедрування. Колядують 7 січня у нас не так пишно, не переодягаються в образи, ходять лише зі звіздою …А вже на Щедрий вечір у нас це називається перебирання 

Люди, які перебираються в різні образи (там чорта, Солохи…) – перебиранці. Вони великими компаніями ходять і щедрують саме 14-го”. 

А на Водохреща місцеві збираються на березі річки чи на озерах і пірнають у воду. 

“Моя мама досі щороку це робить… Священники різних конфесій збирають своїх прихожан, освячують воду, рубають ополонку. Там і кутя, гріються всі, співають. Дуже велике і гарне дійство”. 

фото: ілюстративне